Що робити якщо у вас в оточенні хтось захворів на кір?
1.Не панікувати !!! Кір захворювання серйозне, неприємне але в абсолютній більшості випадків протікає сприятливо.
2. Відзначити для себе дату контакту і відрахувати 21день-саме в такому часовому проміжку ми можемо очікувати розвиток захворювання.
3. Уточніть відомості про вакцинацію. Якщо ви щеплені двічі -расслабьтеся. Однако є сенс здати кров на Імуноглобулін G до вірусу кору. Якщо він позитивний – імунітет є, якщо негативний – зробити щеплення. Якщо відомостей про щеплення немає, або ви не вакциновані – зробити щеплення протягом 72 годин, якщо є протипоказання до вакцинації, або вакцинація неможлива з інших причин – ввести протикоровий імуноглобулін.
Діти: якщо дитині до 9 міс – протикоровий імуноглобулін, після 9 міс – щеплення КПК. Якщо дитина 1-6 років і у неї є 1 вакцинація КПК, то в разі контакту можливе введення другої дози КПК не чекаючи 6 літнього віку. Мінімальний інтервал між 1 і 2 щепленнями – 1 мес. Чкщо вакцинація не можлива за певними причинами – імуноглобулін протикоровий.
4. Уважно стежити за самопочуттям. В разі виникнення катаральних симптомів (біль в горлі, нежить, сльозотеча, кашель), підвищення температури – звернутися до свого лікаря, попередньо поставивши його до відома, що ви контактні по кору.
5. Протягом 21 дня, намагатися уникати відвідувань місць великого скупчення людей, дитячих колективів. Пам’ятаємо, кір – повітряно-крапельна інфекція. Хворий стає заразним за кілька днів до появи клінічних проявів. Навколо діти, люди похилого віку, вагітні та взагалі люди
6. Якщо захворювання все-таки наздогнало: знову ж таки, не панікуємо
– викликати лікаря
– вчасно збиваємо температуру бажано препаратами парацетамолового ряду
– вітамін А всередину
– рясне пиття
– частіше провітрюється, затемнене приміщення, вологе прибирання щодня
-багато позитивних емоцій!
І все буде добре!
7. У разі виникнення нових, незвичних симптомів, погіршення стану – термінове звернення до лікарні!
8. Ну і пам’ятаємо: захворів – сиди вдома!
Прості речі рятують життя!
Автор – Олена Суркова, Доказовий педіатр