Існує одна патологічна ідея у вихованні – що дитина має навчитися заспокоюватися сама. Чому?
Ділитися з іншою людиною своїми емоціями – це базова потреба людини. Лише розділення робить любов ще більшою, а сум – меншим.
Дуже часто батьки переповненні власними негативними емоціями, тому не в змозі взяти на себе ще й дитячі.
Це призводить до того, що батьки відправляють дитину впоратися із ними самостійно. Такі відносини мають великий ризик. Дитина буде віддалятися, закриватися і втрачати можливість мати близькі стосунки.
Емоції не бувають поганими. Негативні емоції не є поганими, вони допомагають психіці впоратися із фрустрацією (коли не можеш отримати те, що хочеш, не справджуються очікування).
А розділення емоцій допомагає дитині швидше пережити розпач і стати сильнішою.
Адже слова підтримки у дитинстві стають внутрішнім голосом дорослої людини. А досвід розділення емоцій з батьками буде основою формування довірливих стосунків із майбутнім партнером.
Текст – психолог Antonina Oksanych
Джерело – НеБийДитину