Існує одна патологічна ідея у вихованні – що дитина має навчитися заспокоюватися сама. Чому?

Ділитися з іншою людиною своїми емоціями – це базова потреба людини. Лише розділення робить любов ще більшою, а сум – меншим.

Дуже часто батьки переповненні власними негативними емоціями, тому не в змозі взяти на себе ще й дитячі.

Це призводить до того, що батьки відправляють дитину впоратися із ними самостійно. Такі відносини мають великий ризик. Дитина буде віддалятися, закриватися і втрачати можливість мати близькі стосунки.

Емоції не бувають поганими. Негативні емоції не є поганими, вони допомагають психіці впоратися із фрустрацією (коли не можеш отримати те, що хочеш, не справджуються очікування).

А розділення емоцій допомагає дитині швидше пережити розпач і стати сильнішою.

Адже слова підтримки у дитинстві стають внутрішнім голосом дорослої людини. А досвід розділення емоцій з батьками буде основою формування довірливих стосунків із майбутнім партнером.

 

Текст – психолог Antonina Oksanych 

Джерело – НеБийДитину