Психологія

Дитячі істерики або Що робити батькам?

Багато батьків скаржаться на те, що їхня дитина влаштовує істерики, якщо щось йде не так, як вона цього хоче. Насправді це дуже поширена проблема. Дитяча істерика – це спосіб дитини маніпулювати батьками і тим самим отримувати те, чого вона так бажає.

У малюка відбувається дисонанс між «хочу» і «не можна». Мозок ще не сформував причинно-наслідкові зв’язки. І наші аргументи «не можна», «немає грошей», «шкідливо», і т.д. не працюють!

Дитяча істерика може проявлятися у вигляді «лежачої забастовки», голосного плачу або крику тощо.

Кращий спосіб реагування батьків на дитячу істерику – це не акцентувати увагу на тому, що відбувається, і зберігати спокій. Дитина таким способом намагається викликати у тебе негативні емоції. Злість, лють, крик… Це несвідомі процеси, малюк не робить це навмисно! На даному етапі розвитку істерика є для нього дійовим методом отримати бажане.

 

Що ж робити у разі дитячої істерики?

  • Якщо істерика сталася вдома, і дитина впала на підлогу і голосно плаче, приляж на підлогу і повтори його дії.
  • Якщо ж істерика сталася на вулиці або у громадському місці, спробуй відволікти дитину. Покажи їй щось, переведи тему розмови на інше. Якщо ж не виходить, присядь на його рівень і спокійно говори: «Я з тобою, але я не можу зробити так, як ти хочеш».
  • У ті моменти, коли тебе «накриває», підніми голову і про себе порахуй до 40. Це дасть тобі час заспокоїтися.

Але не обіцяй дитині нічого натомість. Наприклад: «якщо ти зараз заспокоїшся, я тобі куплю цукерку чи іграшку». Тоді істерики стануть для чада взагалі звичною справою.

Якщо не заохочувати дитячу істерику, з віком ця звичка пройде. Достатньо лише пережити критичний період від 1 до 5 років.

Основне завдання батьків – дати дитині розуміння того, що є добре і погано, а також захистити від небезпечних речей. Постійне потурання малюкові та його капризам не готують його до життя, де він не зможе завжди отримувати бажане.

Говори з дитиною, пояснюй свої мотиви, навіть якщо спочатку він їх не розуміє, поступово він почне тебе розуміти.

 

І пам’ятай: дитині не потрібна Ідеальна Мама, їй потрібна любляча.

 

Автор – психолог Юлія Кондратевіч

Джерело – mama.ua