Психологія

10 фраз дитині замість – «Ми для тебе так стараємося, а ти невдячний!»

Батьки люблять своїх дітей, тому інколи йдуть на жертви заради них. Тут важливий баланс. Якщо мати чи батько присвячують своє життя вихованню дитину, відкидаючи особисті інтереси, кар‘єру, самореалізацію, то підсвідомо чекатимуть на компенсацію від неї – добре навчання, гарну поведінку і слухнянність.

У таких відносинах дитина не має права проявляти негативні емоції та злитися на батьків. І тоді жертвенність батьків стає не добром, а способом насильства.

Жертвенні відносини формують дорослі із заниженою самооцінкою та хронічним почуттям провини. Батьки щиро хочуть зробити життя дітей щасливішим, ніж їх власне. Але на жаль, навчити дітину бути щасливою можна лише власним прикладом.

Парадоксально те, що батьківські жертви не викликають почуття подяки у дитини. Навпаки, дитина відчуває провину, яку неможливо скомпенсувати.

Діти почувають вдячність, коли батьки ЧУЮТЬ їх бажання, приймають їх різні емоції, особливо негативні та дають приклад власного щастя.

А батьки, що присвятили своє життя дитині, залишаються самотніми, коли вона дорослішає і створює власну сім‘ю.

Жертвуючи своїми потребами, батьки не навчають дитину особистим межам. У таких відносинах сепарація проходить дуже болісно. Батьки думають, що роблять благо, не відмовляючи дитині. Насправді, цим вони не дають можливості дорослішати дітям, проявляти терпіння та пізнавати власні межі.

 

Автор – психолог Антоніна Оксанич 

Інфографіка – Наталія Біда