Чому сексуальне виховання – це важливо? Чи можуть розмови з дитиною про секс призвести до раннього сексуального досвіду? Що робити, якщо говорити про це… соромно?
У 1981 році світ дізнався про СНІД. Неконтрольоване розповсюдження вірусу імунодефіциту у західних країнах змусило бити тривогу. Міжнародні організації почали збирати консиліуми та думати над вирішенням питання здоров‘я майбутніх поколінь. Адже чверть заражених ВІЛ були підлітки.
Так з‘явилися перші наукові програми із сексуального виховання. Одним із головних методологів була Дебра Хаффнер – президент Ради США із сексуальної освіти з 1988 по 2000 рік, та з 2001 року – засновниця та президент релігійного інституту із сексуальної етики.
У своїй книзі «З пелюшок до перших побачень», авторка посилається на результати сексуальної освіти США: «з 1990 року по 2005 рік значно знизилась кількість абортів серед дівчат підлітків та підвищилась обізнаність підлітків щодо контрацепції та здорового сексу.
Окрім того, програми сексуального виховання ставлять за мету:
- Зменшення сексуального насильства серед дітей;
- Формування здорової самооцінки дитини та поваги до кордонів свого тіла та інших людей;
- Виховання відповідального ставлення до свого життя та здоров‘я коханої людини.
На сьогоднішній день спеціалісти багатьох країн (лідером з програм сексуального виховання сьогодні є Швеція) можуть із впевненістю стверджувати, що сексуальна освіта ніяким чином не підштовхує дитину до раннього сексуального досвіду, все як раз навпаки: статистика підтверджує, що знання оберігають дитину від ризикованих дій та вчать поважати та захищати свої кордони.
Які основні правила сексуальної безпеки, з якого віку їх вводити?
Діти переймають правила, дивлячись на батьків. Слова дорослих не мають розходитись з їхніми вчинками. Батьки показують приклад дитині як мити руки, прибирати, проявляти емоції, вирішувати конфлікти і т.д.
Тому і в сексуальному вихованні батьки в першу чергу мають звернути увагу на себе. Чи поважають вони свої межі? Чи оберігають дитину від свого сексуального життя? Не проявляють насильство перед чи над дитиною?
Правило 1.
«Статеві органи варто прикривати трусиками – це інтимні зони людини».
Це правило вводять у сім‘ю з 3-4 річного віку дитини. Батьки у присутності дитини не роздягаються, закривають двері туалету та душу. Відповідно вчать дитину не ходити голою, прикривати двері туалету.
Важлива ремарка! Ми одягаємо труси не тому, що це соромно! Ніколи не соромте голу дитину, її тіло – прекрасне! Ми прикриваємо статеві органи, тому що поважаємо свої кордони та оберігаємо своє тіло від холоду, інфекцій та цікавості інших людей. Право на інтимність – це цінність, якої на жаль не було у попередніх поколінь і сьогодні вона ще не дуже зрозуміла багатьом.
Правило 2.
«Ніхто не має торкатися твоїх інтимних органів, окрім питань здоров‘я. Лікар має оглядати дитину при батьках (до підліткового віку)».
Для того, щоб це правило працювало, батьки 3-4 річної дитини мають навчити митися її самостійно після туалету та як ритуал щоденної гігієни. Навчіть правильно мити пеніс, вульву та анус та правильно називати частини свого тіла.
Правило 3.
«Твоє тіло належить лише тобі. Якщо ти не хочеш обійматися, просто скажи – ні».
Дитина – не іграшка, вона має власні симпатії, різну тактильну потребу та чутливість. Їй можуть не подобатися сильні запахи парфумів або чоловіча неголеність. Дитина може любити людину, але відчувати дискомфорт від сильних обіймів. Батьки не мають ображатися на відсторонення дитини. Дуже важливо поважати її право на відмову від обіймів та поцілунків.
Правило 4.
«Торкатися до своїх інтимних зон – це нормально. Але варто це робити наодинці!»
Дитина торкається своїх статевих органів з народження, вона вивчає своє тіло – і це природній процес. Не можна дитину за це бити по руках, сварити, карати та соромити, це негативно впливає на сексуальне формування людини!
Ми вчимо цьому правилу не тому, що торкатися себе соромно! А тому, що це вчить дитину інтимності та безпеці.
Перший досвід мастурбації діти отримають в середньому у 8-9 років. І це є здоровим проявом розвитку сексуальності дитини. Мастурбація не призводить до фізіологічних чи психологічних проблем. Дитина цього віку повинна мати право зачинитися у кімнаті чи ванній та побути наодинці.
Єдине, що може насторожити батьків, коли дитина весь час тримає руки у трусах та тре статеві органи на людях – це може говорити про запальні процеси або нервове напруження. Потрібно запитати, чи не турбує дитину біль чи зуд? Або виявити причину емоційної напруги, якщо вона є.
Правило 5.
«Є хороші та погані секрети. Якщо якийсь секрет неприємний для тебе або він наносить шкоду тобі чи іншій людині – це поганий секрет! Обов‘язково розкажи батькам. Ми тобі повіримо та завжди допоможемо».
Часто дітей заманюють саме цікавими секретиками та прохають тримати їхні стосунки у таємниці. Дитина відчуває, що їй не подобається секрет, але вона боїться про це розказати, особливо якщо її залякують. Часто діти впевнені, що батьки їх будуть сварити чи карати, якщо дізнаються про те, що хтось до них чіплявся. Батьки мають запевнити дитину, що завжди будуть на її стороні.
Будь ласка, забудьте фрази: «Куди ти дивилась? Де шлялась? Я ж тобі говорила! Де в тебе голова?»
Запам‘ятайте, дитина НІКОЛИ не винна у тому, що стала жертвою насильства!
Якщо вона отримала негативний, лякаючий досвід, потрібно підтримати її, захистити, розділити її страх, сльози та сказати, що вона молодець, бо врятувалася! Якщо дитина зазнала сексуального насильства, потрібно звернутися за професійною допомогою. (Національна дитяча гаряча лінія «Ла Страда – Україна»: 116 123, безкоштовно, анонімно).
Що варто знати про онлайн безпеку?
Ми вчимо дитину безпеці у повсякденному житті:
- не відчиняти двері незнайомим,
- не розмовляти та нічого не брати з рук незнайомця на вулиці,
- нікуди і не з ким не йти без дозволу дорослих,
- вміти кликати на допомогу,
- знати на пам‘ять телефон батьків (з 6 років).
На сьогоднішній день, ми так само маємо вчити дитину і онлайн безпеці.
А саме:
- Не спілкуватися в онлайн з незнайомцями (до 8 років).
- Не розповідати друзям із інтернету особисті дані – свою адресу, телефон, де навчаєшся, про батьків та достаток. Інколи онлайн-друзі виявляються не дітьми, а дорослими. Потрібно бути обережним.
- Не зустрічатися з інтернет друзями особисто без друга чи компанії. Це стосується навіть підлітків та дорослих людей. Йдіть на першу зустріч разом із другом для безпеки та зустрічайтеся у людному місці.
- Не викладати у соціальні мережі фотографій у купальнику та фотографії, на яких можна ідентифікувати адресу проживання та навчання дитини.
Варто не лише заборонити, а й обов’язково пояснити дитині з чим пов’язані правила безпеки.
Часто питають, чи не залякуємо ми свою дитину правилами безпеки?
Ні, ще раз ні! Ми вчимо дитину переходити дорогу на зелене світло та не чіпати незнайомих собак для того, щоб вона знала про небезпеку і відчувала себе захищеною. Найбільший страх переживає дитина, коли стикається із небезпекою, про яку їй не говорили, це дезорієнтує її.
Ось приклад, діти лякаються ексгібіціоністів, якщо ніколи не чули про них; і не бояться їх, якщо батьки попереджали дитину про таких дивних людей, які люблять роздягатися. Батьки мають сказати, що ексгібіціоністи не є небезпечними, потрібно просто не звертати увагу та проходити далі, якщо побачиш такого в парку.
І багато іншого, про що батьки мають говорити з дитиною. Довіра – це основа сексуального виховання та безпеки!
Що робити, коли соромно починати розмову з дитиною про сексуальну безпеку?
- Зрозуміти, що почуття сорому пов‘язано з тим, що з вами не говорили на ці теми або соромили.
- Ви – саме той дорослий, від якого залежить безпека вашої дитини. Це називається відповідальністю. Наше завдання як батьків дати дитині орієнтири у житті та передати свої цінності.
- Починайте з простих речей та з раннього віку, тоді простіше налагоджувати контакт з дитиною в цій темі. Наприклад, з 3 років вводити правило «трусиків», читати з дитиною дитячі енциклопедії, вивчаючи тіло, статеві органи і те, що цікавить дитину по її віку. Список літератури тут: https://www.oksanych.com.ua/single-post/polovoevospitanie
- Читайте статті, відвідуйте лекції із статевого виховання. Якщо у вас будуть заготовлені відповіді для дитини – це легше.
Автор – психолог Антоніна Оксанич
Текст підготовлений для освітнього проекту #Небийдитину
Джерело – happydity.org
