Психологія

Ігри для зміцнення родини

Ці зміцнюючі та наповнені любов’ю й прийняттям один одного ігри придумала психолог Наталія Сиротич, і перевірила їх ефективність на власній родині та в інших сім’ях.

 

БАНАН ВДЯЧНОСТІ

Для цієї гри потрібна уся сім’я і банан (або мандаринка, або кавун для особливо чисельних сімей).

Увечері (одразу після робочого дня або перед вечірньою молитвою, або перед самісіньким сном) стаємо в коло. Хтось один бере в руки банан. І, звертаючись до когось з кола, каже «Дякую тобі сьогодні за…». За щось особливе саме цій людині! Але не просто «за те, що ти такий хороший», а за щось конкретне. Щось, що вплинуло сьогодні на життя людини, яка дякує. Наприклад: «Дякую, мамо, за мою зачіску. Я сьогодні відчувала себе принцесою з найкрасивішими косичками», «Дякую, доню, за твій фруктовий салат. Він повернув мене у солодке дитинство».

Подякувавши, передаємо банан тому, кому дякували. Той, хто його отримав, так само дякує комусь з кола.

Гра триває доти, доки кожен кожному не подарує слів вдячності. І доки кожен не отримає цих слів від усіх.

На завершення гри ділимо банан (чи інший фрукт) на стільки частин, скільки було учасників гри. І…вдячно з’їдаємо.

 

ВІДВЕРТЕ ЛУЗАННЯ

Для цієї гри знову потрібна сім’я і миска гарбузового насіння.

Сідаємо колом за стіл. Будемо по черзі лузати насіння. Але не просто, а, називаючи асоціацію. Обираємо тему, про яку говоритимемо. Наприклад, «Школа», «Літній відпочинок», «Кохання», «Дружба», «Молоко», «Чай»… Що завгодно, і що хочеться усім обговорити.

По черзі кожен бере насінину і, з’їдаючи її, каже, наприклад : «Сніданок – це…коли ти спиш, а з кухні вже гарно пахне». Тоді наступний, наприклад: «Сніданок – це молочна каша, яку я, коли виросту, ніколи не варитиму і не їстиму»…

Ця гра демонструє цікавий ефект, якщо лузання проходить кілька кіл. Бо, коли перші, найбільш емоційні асоціації закінчуються, з’являються обмірковані, розраджуючі чи, навпаки, ті, які десь глибоко у душі «мовчали».

Тільки сім’я вирішує, доки триватиме «лузання» певної теми: чи одне коло, чи п’ятдесят. Головне – кожному відчути себе почутим, прийнятим, важливим.

 

БАНОЧКА ВДЯЧНОСТІ

Для цієї гри знадобиться сім’я, багато квасолин і велика прозора банка (літрова чи трьохлітрова – вирішите самі).

Щовечора перед сном підходимо до цієї банки і набираємо у жмені квасолю. По черзі кожен кидає в банку по 9 квасолин, називаючи по три речі (три квасолини) того, за що я сьогодні вдячний Богові, людям (рідним чи незнайомим) і собі.

Спостерігати за наповненням сімейної банки вдячності дуже цікаво! А ще – у кожного народжується прекрасне відчуття того, як багато всього доброго торкається нашої сім’ї. І щоденне нарікання як рукою знімає.

Коли наповните банку, можете розпочати другу. Або просто промовляти, без квасолин, дев’ять особливих подяк перед сном.

 

СІМЕЙНИЙ СУП (КОМПОТ) ІЗ СЬОГОДНІШНЬОГО ДНЯ

Обговорюючи результати прожитого дня, спробуйте зіграти в цю класну гру. Для неї знадобиться тільки сім’я. Уявляємо, що по центру нашого сімейного кола стоїть каструля з водою, у якій маємо зварити ПРЕСМАЧНЕЗНИЙ суп чи компот. Увага! Страва має бути смачною, тому її інгредієнти – тільки позитивні! (сльози і розчарування залишаємо на час теплого обговорення й пригортання або для іншої вправи).

Кожен називає, що він покладе у цю смачну страву сьогоднішнього дня. Наприклад, «Кладу сюди свій нарешті дописаний звіт!», «Кладу сюди телефонну розмову зі своєю подругою. Добре, що вона вже одужала, і ми могли вдосталь посміятися», «Кладу сюди класний фільм, який я нарешті знайшов час подивитися», “Кладу сюди замок з лего, який вдалося завершити» тощо.

Коли закинете усі інгредієнти, уявно «перемішайте» страву й міцно обніміться!

 

Авторка – Наталія Сиротич

Джерело – Сімейний та дитячий психолог Ольга Колеснікова-Чмель 

Фото – Angie Monson