Психологія

Дозволити собі ЗАДОВОЛЕННЯ…

Коли ви виросли в сім’ї, де спостерігали страждання, ви непомітно навчилися так влаштовувати своє життя, щоб знову і знову переживати те, до болю знайоме дитяче почуття тривоги і дискомфорту. Несподівано для себе, у вас сформувалася звичка мученика. Ви стали помічати, що від неї складно позбавиться… Ваше життя повне дискомфорту.

Одного разу ви усвідомлюєте, що НЕ хочете жити так, як ви живете. Ви станете звертати увагу, що ви надмірно терплячі до власного нещастя. Ви захочете переживати радість від життя, досягати успіху, не боятися проявляти себе, ризикувати, насолоджуватися і отримувати задоволення. Тільки одночасно ви почнете відчувати панічний страх перед змінами, страх переживати ЗАДОВОЛЕННЯ. У цю ж хвилину, ваша психіка диктуватиме вам – “не зраджуй батьків! Страждай так само як і вони”, “отримувати задоволення – це соромно”!, “світ повний нещасть, щастя доступно лише обраним” … І ваш дискомфорт трансформується в тривогу великих розмірів.

Зрадити директиви батьків – це не належати своїй сімейній системі. Бути зрадником – це неприпустимо, тому що ви любите їх. Прихильність через нещастя залізними ланцюгами закутує вашу свідомість.

Крім того, ви станете помічати, що вашим близьким не дуже зручне ваше “бути щасливим”, оскільки ви перетворилися на “егоїста”, навчилися відмовляти, перейшли від турботи і відповідальності за інших до турботи про себе і відповідальності за свою якість життя. Ваше задоволення дратуватиме інших. Їх заздрість перетвориться на ворожість, їм буде незручно – тому що ви гармонійно належите собі, а не ім. Обережно! Тут знову пастка, не зраджувати їх як і власні директиви батьків.

І багато хто повертається до свого доленосного нещастя не витримуючи натиск “долі”, власного страху і тиску близьких. І залишаються нещасними в забороні на власне задоволення або його обмеженні. Депресії, неврози, тривожні розлади стають кращими супутниками по стежці страждань.

У дозволі собі радіти життю, жити як ви хочете, бути собою, дозволяючи собі НЕ подобатися іншим – ви відчуєте неймовірну свободу. Ваша відповідальність за ваш комфорт, за задоволення – забезпечить колосальну СВОБОДУ вашим дітям, оскільки вони перестануть нести відповідальність за ваше нещастя.

Коли батьки жертвують своїм життям, своїми радощами, досягненнями, своїм задоволенням заради дітей, ДІТИ ніколи не зможуть “віддячити” їм і постійно будуть ПОВИННІ їм, по життю відчуваючи провину перед власними батьками. Провина не відпускає і прив’язує на все життя, не дає можливості дитині, що виросла, бути автономним і вільним. Можливо вам вигідний цей варіант, але він робить дітей глибоко нещасними.

Коли дитина спостерігає батька, що уміє насолоджуватися життям, вона отримує деякий дозвіл поступати також. Вона має свободу ЖИТИ власним життям і піклується про себе, попри те, що думає оточення.

І навпаки, коли батько страждає, терпить, зменшує свої бажання і ігнорує свої потреби – цьому ж навчає дітей, навчає мистецтву страждати передаючи найсильніше послання – “життя – ця мука”. На жаль, ця директива передається з покоління в покоління.

 

Автор – психолог Наталя Простун