Не говоріть дитині про своє розчарування, які б емоції ви не відчували!
Діти всім серцем прагнуть нашого прийняття та визнання навіть тоді, коли поводять себе не найкращим чином.
Розчарування виникає, коли у батьків є завищені очікування та амбіції щодо дитини. І тому розчарування – це проблема дорослих, а не дітей.
Діти вчаться, роблять помилки, перевіряють теорію на практиці, власне, проживають своє життя, а не життя батьків.
Якщо дитина помилилася, підкажіть їй, розкажіть про свої почуття, нагадайте правила, спробуйте зрозуміти її поведінку.
Навіть якщо вам дуже соромно через поведінку дитини, не забувайте, що сором – ваше почуття і дитина не може відповідати за нього.
Нам соромно за дитину в тих випадках, коли нас самих соромили у дитинстві. Важливо це усвідомлювати, а не засоромлювати та принижувати власну дитину.
Автор – психолог Антоніна Оксанич
Ілюстрація – Natalia Bida