Татусі, які залишилися наодинці з малюками, часом буває нестерпно від власної безпорадності. Психолог Меггі Дент спеціально для них підготувала 5 порад, як впоратися з істерикою дворічки, і як не втратити найважливіше в батьківстві.
Часом татам здається, що вони нікчемні батьки, тому що малюк вередує, не слухається і в будинку бардак, коли вони залишаються разом. Але що дійсно важливо в цій ситуації і як вибудувати відносини з батьківської команді, – про це розповідає психолог.
Зараз приголомшливий час для батьків – з історичної, антропологічної та емоційної точки зору. Соціальні норми, що обмежували ролі матері і батька, пом’якшилися, і ми можемо спостерігати чудове чуттєве залучення батьків в турботу про дітей. Батьківство стало більше схоже на командні зусилля.
Я спілкувалася з багатьма батьками на семінарах і заглибилася в проблеми, з якими їм доводиться стикатися у відносинах зі своїми партнерками і дітьми.
Почуття безпорадності змушує їх думати, ніби вони підводять своїх близьких, і вони хочуть навчитися справлятися з цими проблемами. Природою передбачено, що чоловіки повинні бути захисниками, і, якщо у них це не виходить, провал глибоко ранить їх. Багатьом чоловікам важко виявляти свої почуття, і вони часто залишаються спокійними або самоусуваються.
Як працює команда батьків
У батьківській команді нерідко виникають спірні ситуації. Жінки – складні істоти, схильні багато думати, багато переживати і виражати своє занепокоєння у дивній для їх партнерів манері.
У більшості жінок є чітке розуміння, як повинні робитися їхні домашні справи і, як правило, вони не можуть спокійно сприймати чужі рекомендації в цій сфері. Важливо на самому ранньому етапі роботи вашої батьківської команди усвідомити, що іноді деякі речі будуть робитися батьковим способом, а іноді маминим – і це нормально.
Чи дійсно має значення, надягати боді поверх штанців або заправляти його в штани? Або кольору так вже й важливі? Розслабтеся, команда батьків, тому що це все дрібниці.
«НАСПРАВДІ В БАТЬКІВСТВІ ВАЖЛИВО ЗБЕРІГАТИ ПОСЛІДОВНІСТЬ, ТЕПЛОТУ, ТУРБОТУ ЛЮБЛЯЧИХ ЛЮДЕЙ. ЦЕ ОЗНАЧАЄ СТВОРЮВАТИ ПАТЕРНИ І ЗВИЧКИ ДЛЯ ГОДУВАННЯ, ДЛЯ ЧАСУ ВІДХОДУ ДО СНУ, ОСОБЛИВО ДЛЯ НЕМОВЛЯТ І ДІТЕЙ 2-3 РОКІВ.»
Це має значення, тому що створює передбачуваність у відносинах і знижує стрес. Обом – татові і мамі – необхідно пам’ятати, що вести себе однаково потрібно, щоб домогтися якомога більш тривалого сну.
Мій список найважливіших 5 порад батькам дволіток
1. Прийміть як даність, що часом проводити вдома час з малюком стає дуже виснажливим і дратівливим заняттям. І це нормально, навіть якщо вони здорові і у них не ріжуться зуби. Мамам теж нелегко з цим.
2. Діти 2 років дуже люблять розбирати речі на частини, перевертати все догори дном, розмазувати їжу і все жирне і липке. Це означає, що вони досліджують навколишній світ, використовуючи свої органи чуття. І вам необхідно зрозуміти, що це ознака розвитку, а не дурний характер.
3. Постарайтеся не приймати на свій рахунок подібну поведінку. Якщо вони відмовляються від їжі, яку ви готували з такою ретельністю або перекидають вежу з деталей лего, яку ви старанно будували – це не ознака вашого батьківського провалу. Просто малюк демонструє прояв незалежності.
4. Кризи і істерики малюків 2-3 років обумовлені біологічно і абсолютно не означають, що ви безглуздий папаша. Багато батьків зізнаються мені, як нелегко їм справлятися з подібними ситуаціями, коли вони залишаються з дітьми одні. Одна з причин – їх соромили за подібні моменти, як маленьких хлопчиків.
Вдихніть, зберігайте спокій, постарайтеся не говорити під час істерики малюка, він не може вас чути. Нехай він розвантажиться від свого гормону стресу – кортизолу. Будьте готові обійняти його, коли все це припиниться, і пам’ятайте, що у вас нормальна, а не вередлива дитина, а ви – нормальний батько.
5. Постарайтеся прийняти, що ваша дитина не може впоратися з цими сильними жахливими емоціями. Дуже часто вона дратується від того, що щось пішло не так, як їй хотілося. Багато з цих реакцій запускаються абсолютно нешкідливими речами, на кшталт чашки не того кольору або бутерброда, нарізаного квадратиками, а дитина хотіла трикутниками, або собака не так подивилася на неї. Цей цікавий етап пройде.
Джерело – uaua.info
