Всі ми хочемо, щоб діти виглядали вихованими і акуратними. Домогтися цього не так вже й складно. Ось приблизний список правил етикету, які непогано б знати до п’ятого дня народження.

 

Транспорт і громадські місця

Найважливіше правило етикету – поступаємося місцем людям віку бабусі і старше; окремо можна пояснити про інвалідів та вагітних. Дитина в п’ять років – вельми міцна істота, цілком здатна постояти в автобусі двадцять хвилин; літній людині це дається складніше.

Не їмо і не п’ємо у міському та приміському громадському транспорті. Коли все хитається і мають місце гальмування і прискорення, великий ризик поділитися своїм морозивом з піджаком сусіда.

Заходячи в автобус, поїзд чи магазин, спочатку пропускаємо всіх, хто звідти виходить. Усередині місця мало, і якщо всі будуть спочатку заходити, то можуть взагалі не поміститися.

Не кричимо в магазинах, автобусах і метро, не розспівуємо пісеньки. Уявімо собі, що вийде, якщо всі почнуть себе так вести – у цих місцях стане неможливо перебувати. Співати будемо на концертах або будинку.

Не смітимо на вулицях. Зовсім. Ніколи. І жуйки з вікна машини теж не викидаємо. В ідеалі, до речі, і відходи собачок в пакет збираємо. Щоб проілюструвати це правило етикету дитині, відвезіть її на “хороший”, показовий, колоритний смітник – і скажіть, що вулиці все-таки повинні від нього відрізнятися.

 

Розмова

Завжди вітаємося, коли в перший раз за день бачимо знайому людину. Навіть якщо це двірник чи зла сусідка навпроти. Вітання і посмішка покращують наше нелегке життя і стосунки з людьми.

Освоюємо класичні формули ввічливості. “Приємно познайомитися” для п’ятирічної дитини, мабуть, перебір, а от “Спасибі”, “Будь ласка” і “Смачного” – в самий раз. Саме по цим дрібницям люди визначають, наскільки ти вихований і чи слід з тобою спілкуватися.

Звертаємося до дорослих за межами сім’ї виключно на “ви”. Так ми показуємо свою повагу і робимо їм приємно.

Найскладніше для нетерплячих дітей – ніколи не перебивати один одного. Обгрунтування таке ж, як при розспівуванні пісеньок в магазині: якби всі один одного перебивали, розмовляти було б абсолютно неможливо.

 

Поведінка за столом

Сідаємо за стіл і приступаємо до їжі не раніше і не пізніше, ніж всі інші. Якщо у нас прийнято їсти разом, так давайте вже робити це не на словах, а на ділі. Крім того, господині так зручніше міняти страви – одночасно роздавати їх і наливати чай всім разом.

Ніколи не говоримо з набитим ротом; НЕ чавкаємо, не плюємося. Все це виглядає дуже непривабливо і може бути неприємно оточуючим.

Не їмо руками нічого, крім хліба, фруктів і деяких кондитерських виробів (наприклад, печива).

Не кладемо лікті на стіл – мабуть, найзастаріліше правило, майже пішло з нашого побуту. Вчити дитину цьому чи ні – питання на розсуд батьків. Витоки даного правила – в сакральному відношенні до столу наших предків. Зараз практичний сенс в даній забороні залишився тільки при їжі в тісноті, коли людям елементарно не вистачає місця сісти з комфортом. Проте в правила хорошого тону “вищого світу” цей пункт буде входити ще років сто, не менше.

 

Джерело – nashamama.com